#кращийсередрівних #primusinterpares #bestamongequals #кращийсередрівних #primusinterpares
Dnipro Applied College of Energy and Information Technologies
Україна, 49127, місто Дніпро, вулиця Леоніда Каденюка (Космонавта Волкова), буд. 6-Б
Телефон: (+38056) 785-92-38. E-mail: ddteit.2020@gmail.com
СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРАЦІ, БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ,
ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА ПРОТИПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
У відповідності до чинного законодавства України про освіту, середню, професійну та фахову передвищу освіту, про працю, регуляторних актів, постанов Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства освіти і науки України, інших міністерств, комісій та урядових структур, Дніпропетровської обласної ради та Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації, Дніпровської міської ради в закладі освіти створено та забезпечено постійне функціонування служб з охорони праці та безпеки життєдіяльності, протипожежної безпеки, цивільного захисту населення від природніх та техногенних катастроф.
ОХОРОНА ПРАЦІ
ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Наказ про призначення відповідальних осіб
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
КІБЕРБЕЗПЕКА
Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через:
-
поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;
-
повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.
Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот "Кіберпес". У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу.
Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.
У чат-боті "Кіберпес" можна знайти інформацію про те:
-
що таке «кібербулінг» та як він проявляється;
-
як визначити контент, що містить кібербулінг;
-
що робити, якщо вас кібербулять;
-
як видалити матеріали, що містять кібербулінг;
-
як попередити кібербулінг;
-
як не бути кібербулером.
Секстинг – це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку. Підлітки можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань у коледжі.
Сексторшен – налагодження довірливих стосунків із підлітком в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей.
Кібергрумінг — це процес комунікації із підлітком в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з підлітком з метою сексуального насильства над ним у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати підлітків виконувати певні сексуальні дії перед камерою. Злочинці свідомо будують своє спілкування з підлітком так, аби викликати в нього теплі почуття та довіру, показати, що він цінний та унікальний. Вони можуть прикидатися однолітками підлітка, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.
Приватність - те, що ви повинні залишати при собі.
Особиста інформація - це інформація про людину, яку можна ідентифікувати. Ця інформація може включати ваше ім’я, дату народження, адресу електронної пошти та номер телефону, а також ваші думки чи пости у соціальних мережах, ваші звички та хобі, фотографії та іншу цифрову інформацію, наприклад, текстові повідомлення.
Політика приватності (Політика використання) - це пояснення того, як компанія (наприклад соціальна мережа, Інтернет-компанія чи супермаркет) збирає, зберігає та використовує вашу особисту інформацію.
«Соціальна дилема» (The Social Dilemma)
Документальний фільм «Соціальна дилема» зачіпає таке важливе питання сучасного суспільства, як соціальні мережі і їх величезний вплив на людей по всьому світу. Ціле покоління молодих людей більш стривожене і більш пригнічене ніж попередники. І все це з вини неймовірно величезного впливу соціальних мереж, який часто має негативний характер. Люди думають, що просто шукають необхідну інформацію в пошуковому рядку Google, ставлять лайки в Instagram і дивляться фотографії друзів на Facebook. Ніхто не замислюється про те, що всі дії в інтрнеті відслідковуються, контролюються і записуються, що за темною стороною ховається величезна кількість інженерів, які створюють певні алгоритми. І ось перед громадськістю стала соціальна дилема, оскільки всі соціальні мережі почали становити небезпеку для людини.
Рекомендуємо переглянути кінофільми:
«Соціальна дилема» (The Social Dilemma) та «Великий злам» (The Great Hack)
«Великий злам» (The Great Hack)
Сучасна людина всюди залишає інформацію про себе. Вона вводить паспортні дані, номер телефону, реєструючись на популярних інтернет-платформах. Вона робить покупки в онлайн-магазинах, вказуючи реквізити своїх банківських карт. При цьому всі користувачі прекрасно знають про те, що шахраї з легкістю зламують акаунти в соцмережах і можуть отримати доступ до чужих грошей. Знаючи все це, вони безрозсудно продовжують заповнювати цифровий простір своїми фотографіями, листуванням та іншими даними. У 2018 році вибухнув гучний скандал, пов'язаний з витоком особистих даних з популярної соцмережі Facebook. За цими махінаціями стояла приватна британська компанія, співробітники якої розробили унікальну програму для цих маніпуляцій. Природно збір інформації відбувався без офіційного дозволу з боку громадян. Документальний фільм «Великий злам» чесно розповість про ці події і про те, як вони вплинули на світову політичну гру. Наскільки ми вразливі в сучасному світі, в якому фактично вже не можемо існувати без звичних технологій? У вас є унікальний шанс дізнатися це!
ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ШАХРАЇВ В ІНТЕРНЕТІ ТА ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ ПОТРАПИЛИ У ПАСТКУ
Важко уявити сучасний світ без інтернету. Всесвітня павутина заполонила мало не всі сфери життя. А у 2020 році у зв’язку із поширенням коронавірусу сфери торгівлі та послуг поступово перекочували в систему online. Сьогодні в інтернеті можна реалізувати базові потреби: придбати усе необхідне: продукти харчування, ліки, одяг, побутові товари, оплатити комунальні платежі, замовити їжу з закладів громадського харчування, знайти та орендувати приміщення тощо. Водночас, така online-активність призвела до зростання шахрайства в інтернеті. Як не стати жертвою шахраїв в інтернеті та що робити, якщо ви потратили у пастку, розповідає фахівець Ірпінського бюро правової допомоги Вишневського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Віталій Бахур.
Відповідно до частини першої статті 190 Кримінального кодексу України шахрайство – це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України передбачається, що шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Остерігайтеся сайтів-двійників та фейкових інтернет-магазинів
Ніколи не залишайте свої персональні дані на незнайомих або підозрілих сайтах. Нині поширеним є шахрайство, що полягає у створенні сайтів-двійників. Сторінка, яку ви відвідуєте, візуально виглядає як справжня: має ту ж кольорову гаму, містить приблизно ту ж саму інформацію, що й офіційний сайт, однак у гіперпосиланні вказані зайві букви або цифри. Оплативши товари чи вказавши власні персональні дані на сайті-двійнику, ви потрапляєте у пастку шахраїв. Необхідні вам товари чи послуги ви не зможете отримати, а ваші персональні дані можуть бути використані проти вас. Тому перед введенням своїх даних переконайтеся, що ви точно перебуваєте на офіційному сайті.
Іншим поширеним видом інтернет-шахрайства є функціонування несправжніх інтернет-магазинів. Такі магазини можуть пропонувати товари, яких у них немає в наявності або вони у неналежному стані. Остерігайтесь продавців, які пропонують товари за дуже низькою ціною, але з частковою або повною передоплатою. Для купівель в інтернеті краще використовувати перевірені інтернет-майданчики, адміністратори яких можуть гарантувати вам повернення коштів у разі, якщо товар не буде відправлено або він буде неналежної якості. Якщо ж у вас є необхідність скористатися послугами невідомого вам інтернет-магазину, тоді обов’язково вивчіть відгуки про продавця та купуйте товари з накладеним платежем – сплачуйте вартість товару після отримання та огляду.
Класна робота? Виграли приз? Не факт
Також часто шахраї розміщують на сайтах оголошення про роботу. Зазвичай пропонують виконувати легку роботу за помірну оплату, наприклад, складання ручок, наклеювання марок, збір аксесуарів тощо. Роботодавець-шахрай пропонує надіслати вам матеріали для такої роботи поштою. Однак, щоб нібито уникнути будь-якого ризику він встановлює для вас мінімальний завдаток, який буде вам повернуто разом з першою заробітною платою за виконану роботу. Оплативши такий завдаток, ви не отримаєте матеріали для роботи і втратите свої кошти. Пам’ятайте, що роботу варто шукати на офіційних сайтах та обов’язково перевіряти роботодавця.
Ще одним поширеним видом інтернет-шахрайства є надсилання на електронні пошти або у соціальні мережі повідомлень різного характеру, які зводяться до того, що вам необхідно сплатити певну суму коштів. Так, наприклад, часто надсилаються повідомлення щодо виграшу великої суми коштів або цінного призу. Автори повідомлень вказують на необхідність сплати певного відсотку від виграшу задля покриття комісій та інших витрат, пов’язаних конвертацією з коштів чи відправкою призу. Варто пам’ятати золоте правило – «безкоштовний сир тільки у мишоловці». Для початку згадайте чи брали ви участь у якихось акціях. Дізнайтесь у представників офіційні умови акції, поцікавтесь назвою та сайтом компанії, що проводила акцію. У разі, якщо ви сплатите кошти на вказані рахунки, то швидше за все ніяких грошей та цінних призів ви не отримаєте, а автор повідомлення перестане відповідати на ваші листи.
Не варто вірити всім повідомленням
«Ваш родич потрапив в аварію. Необхідні гроші» – це інший тип повідомлень, які використовують шахраї в інтернеті. Гроші зазвичай потрібно платити терміново, оскільки нібито це питання життя і смерті. Так особа, отримавши повідомлення такого змісту, починає панікувати та намагається допомогти своєму родичу чи другу і у стресовому стані перераховує кошти на вказаний рахунок. З часом виявляється, що все в порядку, а автор повідомлення більше не виходить на зв’язок. Отримавши таке повідомлення, насамперед варто діяти розсудливо. Для початку спробувати зв’язатись із людиною, стосовно якої ви отримали повідомлення. У разі, якщо вона не виходить на зв’язок, тоді спробувати дізнатись більше про описану ситуацію з інших джерел. У будь-якому разі, надсилати гроші варто лише, якщо ви встановили дійсність фактів, що зазначені у повідомленні.
Повідомлення нібито від банківських установ про блокування вашого рахунку тощо. Зазвичай такі повідомлення містять заклики до відправлення ваших даних, наприклад, пін-коду до картки, 16 цифр, що вказані на картці, термін дії картки, CVV-коду. У такому разі варто звернутись до банку за офіційною електронною адресою або офіційним номером телефону для уточнення ситуації. У жодному разі не повідомляйте даних щодо ваших банківських карт та рахунків стороннім людям.
Правила безпеки в інтернеті
Перераховані вище варіанти інтернет-шахрайства є найпоширенішими, але не виключними. З кожним днем з’являються нові види шахрайства в інтернеті. Для того щоб не втрапити у пастки шахраїв, варто під час здійснення операцій в інтернеті дотримуватись таких правил:
-
Не вказувати власні персональні дані на неперевірених сайтах.
-
Нікому не повідомляти термін дії банківської карти та CVV-код.
-
Перевіряти гіперпосилання та наповнення сайту на відповідність офіційним даним компаній.
-
У разі отримання спірних листів чи повідомлень не здійснювати ніяких оплат до встановлення обставин ситуації, що виникла.
-
Не робити передоплат у неперевірених інтернет-магазинах.
-
Не користуватися неперевіреними оголошеннями щодо роботи, яка обіцяє швидкий заробіток за внесення завдатку.
Що робити, якщо ви стали жертвою інтернет-шахраїв
Необхідно звернутись до найближчого відділу поліції або зателефонувати 102. Зберіть інформацію, що підтверджує факти вчинення щодо вас шахрайських дій: чеки про оплату, квитанції з банку про проведення грошових операцій, роздруківки оголошень, посилання на сайт тощо.
Зверніться до адміністратора сайту з метою блокування сторінки шахрая, а також зателефонуйте в банк, через який було здійснено платіжні операції, повідомте, що переказ здійснено на картку шахрая.
Після притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, ви можете звернутись до суду з вимогою відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Згідно із частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка, набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Тому дієвим способом захисту уразі, якщо ви перерахували кошти шахраям в інтернеті може бути звернення до суду з позовом про повернення безпідставно набутих коштів до власника банківського рахунку, на який здійснено зарахування коштів.
Для отримання правової допомоги ви можете звернутись у найближчий до вас місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги, адресу і контактний телефон яких ви зможете дізнатися за номером Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги − 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно в межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів), або за посиланням: https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/.
Джерело:
Інтернет-шахрайства в умовах воєнного стану: як не потрапити на гачок до аферистів
У той час, коли більшість українців і представників бізнесу намагаються вижити в умовах воєнного стану в країні та допомогти по можливості Захисникам, шахраї вже підлаштувалися під реалії війни та вигадують все нові шляхи для обману громадян. В умовах воєнного стану онлайн-шахрайства нікуди не зникли, а набули інших форм та масштабів. Наведемо приклади з найбільш популярніших шахрайських схем та поради як убезпечитися від аферистів в онлайн просторі.
Збір коштів для військових
-
Протягом останнього року українці з усього світу намагаються допомогти нашим Захисникам хто чим може: купують спорядження, продукти та інші речі. Однак добрі справи для звичайних людей для шахраїв стали можливістю нагріти руки й тут. Збір коштів для військових одна з найпопулярніших схем серед шахраї, де вони під виглядом волонтерів збирають гроші на амуніцію, лікування чи інші необхідні для військових речі. Проте, такі всевдоволонтери привласнюють усі донати собі. Або ніби то пропонують товар для військових і просять скинути передоплату, але після переказу коштів продавці замовлення не виконують і разом з так званим товаром хутко зникають з радарів.
-
Також, популярний трюк шахраїв – продаж цигарок, які вони пропонують купити за вигідною ціною блоку тютюнових виробів, проте після передоплати покупець втрачає і гроші, і такий собі примарний товар.
-
Ще одна зі схем, коли аферисти збирають кошти певній людині, яка нібито потім їх передасть захисникам, але як і в попередніх ситуаціях, кошти також залишаються у шахраїв.
-
Для того, щоб уникнути участі у подібній сумнівній допомозі слід довіряти лише перевіреним благодійним організаціям або державним спеціальним рахункам, перевіряти правильність назв сайтів, на які переходять громадяни та де потрібно внести свої персональні дані. Не слід довіряти неперевіреним та незнайомим людям.
Ваші рідні безвісти зникли або потрапили у полон
-
Розміщуючи інформацію про пошук рідних слід обачно вказувати інформацію, адже цими даними можуть скористатися шахраї. У подальшому аферисти зв’язуються з авторами публікації та повідомляють про те, що мають інформацію про місцезнаходження зниклого, але вимагають винагороду за таку послугу.
-
Також зловмисники можуть телефонувати батькам або іншим родичам зниклих та називаючи ім’я та прізвище зниклого родича та повідомляють, що нібито він перебуває у полоні, але для того, щоб його визволити потрібно сплатити гроші. У таких випадках слід не панікувати, не піддаватися емоціям та самостійно зв’язатися з родичем, або ж зателефонувати до Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених або зверніться до найближчої військової адміністрації чи правоохоронців.
Повідомлення про евакуаційний рейс за умови передплати
Дбаючи про безпеку своїх рідних і близьких, люди готові віддати останнє, щоб уберегти їх і саме на цьому почутті грають шахраї, розміщуючи такі оголошення. Шахраї розміщують оголошення в Інтернеті про перевезення громадян із зони бойових дій до більш безпечного місця. Проте, за свої послуги вони вимагають оплату наперед. І вже отримавши гроші зв’язок більше на не виходять. У таких випадках необхідно перевіряти інформацію про евакуаційні рейси, гуманітарні коридори тільки на офіційних ресурсах та якщо можливо, обирати післяплату евакуаційних перевезень.
ПАМ'ЯТАЙТЕ! Евакуаційні рейси з небезпечних районів організовує держава і вони безкоштовні. Крім того, багато небайдужих людей власним транспортом вивозять тих, хто цього потребує. Зазвичай вони гуртуються в тематичних спільнотах у соціальних мережах і передоплати не беруть.
Якщо ж все ж доведеться щось сплатити за послугу, наприклад, відшкодувати пальне, то тільки по факту, коли людину вивезуть. Подібна пропозиція навряд чи злякає чесну людину, якщо так, то варто замислитися.
Фейкова фінансова допомога
-
У перші дні повномасштабного вторгнення російської армії в Україну президент Володимир Зеленський оголосив про старт програми фінансової підтримки. В її межах громадяни із зони бойових дій могли подати заявку на отримання 6500 грн.
-
І хоча заявки приймалися до 31 березня через застосунок «Дія», а гроші виплачувалися на спеціальні картки «єПідтримка», однак це не завадило шахраям створити безліч фішингових сайтів, які виманюють карткові дані. Аферисти створили на сайті, замаскованому під Урядовий портал, сторінку «Державні послуги онлайн» та підрубрику з виплати українцям грошей від ООН. Для підтвердження такого нібито «переказу» необхідно сплатити державне мито у визначеному розмірі.
-
УВАГА! Інформацію про програми підтримки від держави завжди публікують офіційні джерела (домен gov.ua). Також відповідні сповіщення з’являються в «Дії». Тож ретельно перевіряйте онлайн-ресурси, які мають виплачувати допомогу.
Як убезпечити себе від аферистів в онлайн просторі
-
Не відкривайте жодні посилання в месенджерах, соціальних мережах, SMS. Особливо це стосується скорочених посилань, наприклад, «bit.ly», адже ви не можете знати, що за ними приховано та куди вони ведуть. Завжди перевіряйте інформацію з SMS. П’ять хвилин, які ви витратите, зателефонувавши в банк, можуть зберегти ваші гроші та нерви.
-
Не вводьте на сторонніх сайтах дані своєї картки. Навіть якщо ви маєте отримати гроші від держави, така заявка оформлюється через застосунок «Дія», усе підтягується автоматично.
-
Якщо хочете фінансово допомогти постраждалим, то ви завжди можете скористатися офіційними каналами, яких на сьогодні вдосталь. Якщо ж ви плануєте переказати кошти конкретному постраждалому, або волонтеру, який представляє його інтереси, то робіть це тільки в тому разі, якщо довіряєте людині. У разі особистого з нею знайомства, питання довіри, відпадає само собою. Якщо ж людина не знайома, але допомогти бажаєте, тоді проведіть невеличке дослідження: пошукайте назву медичного закладу де проходить лікування постраждалий, або ім’я волонтера в онлайн просторі; запитайте знайомих, чи не знають вони цю людину, яку характеристику можуть їй дати; пошукайте людину, яка звернулася за допомогою в соцмережах і почитайте інформацію на її сторінці, почитайте коментарі, зверніть увагу на попередні дописи про збір коштів – чи публікувалися по них звіти, адже свідомі громадяни і відповідальні волонтери зазвичай їх публікують; якщо відбувається збір коштів від певної організації, зв’яжіться з нею з уточненням, чи дійсно ця людина уповноважена збирати кошти.
-
Слід пам’ятати, що шахраї розраховують на неуважних і технічно неосвічених людей, як правило старшого покоління. Тому попередьте своїх рідних похилого віку, щоб вони не переходили на жодні посилання.
У випадках підозри шахрайських дій в Інтернеті – повідомляйте про них кіберполіцію на електронну скриньку: callcenter@cyberpolice.gov.ua.
Джерело:
